Україна має наразі унікальну ситуацію, коли ратифікації Римського статуту немає, водночас є Міжнародний кримінальний суд (далі — МКС), який активно розслідує воєнні злочини, вчинені на території України в ході російсько-українського збройного конфлікту.

Як розповів Євген Крапивін, експерт Центру політико-правових реформ, Україна визнала юрисдикцію МКС двічі: у 2014 році стосовно подій на Майдані, та у 2015 році стосовно подій в Криму та на Донбасі. Саме це визнання юрисдикції через Постанову Верховної Ради дозволило суду самостійно відкрити провадження згодом і надалі збирати докази.

«Уже після 24 лютого зрозуміло, що коли йдеться про повномасштабну війну, Міжнародний кримінальний суд міг би включитися в документування злочинів і їхній розгляд», — зазначив експерт.

До МКС звернулося понад 40 держав із заявою стосовно того, що це має бути зроблено. Відповідно в березні 2022 року прокурор цього суду Карім Хан власноруч ініціював провадження, його ініціативу підтримали й зараз є справа стосовно воєнних злочинів, вчинених на території України в ході повномасштабного вторгнення.

У чому зараз основна проблема з Римським статутом? На думку пана Євгена, юридично немає жодної сильної аргументації, чому Україна його не ратифікує.

Римський статут — це двосічне лезо, тобто Україна боїться того, що її військових командирів будуть притягувати до відповідальності за якісь поодинокі помилки їхніх підлеглих.

«Хоча з позиції юристів-міжнародників лунало дуже багато аргументів стосовно того, що МКС не цікавлять поодинокі воєнні злочини, його цікавлять саме системні найтяжчі справи, коли йдеться про масове порушення й про командирів найвищої ланки», — зауважив експерт.

Олександр Марусяк, експерт ЦППР, розповів, що згадка про Римський статут є навіть в Угоді про Асоціацію з ЄС, де Україна зобов’язалася його ратифікувати.

На відміну від США, всі держави-члени ЄС, а також Швейцарія, Британія є членами Римського статуту. Відповідно деякі з них якраз допомагали Україні тим, що ініціювали провадження в МКС. Якщо Україна ратифікує Римський статут, то зможе не тільки робити це самостійно, а й брати участь у виборах прокурора, вносити кандидатуру судді тощо.

«Допоки ми будемо таким не суб’єктом, а об’єктом — постійно мусимо когось окремо просити, щоб допомогли, ініціювали, замість того, щоб самим це робити. Це також дуже двозначно сприймається в контексті іміджу, що, звісно, може бути використано російською пропагандою потім проти України», — зазначає Олександр Марусяк.

Більше коментарів експертів про те, що таке Римський статут та МКС, чому впродовж 23 років з дати підписання Римського статуту Україною його досі не ратифіковано, та як наразі врегульовано порядок співробітництва з Міжнародним кримінальним судом, дивіться у відео: