19-21 листопада у Відні відбувся Саміт громадянського суспільства Східного партнерства (СП). Захід зібрав організації громадянського суспільства ЄС, Східного партнерства та осіб, які приймають рішення. Разом вони обговорили майбутню форму багатосторонньої співпраці Східного партнерства, роль громадянського суспільства й питання забезпечення його стійкість у майбутньому.

Саміт громадянського суспільства відкритий для всіх делегатів Форум громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СП). Як вищий керівний орган, Саміт виконує дорадчі, представницькі та виборні функції, відповідно до статуту ФГС СП.

До заходу долучилася й представниця Мережі UPLAN – регіональна координаторка Мережі у Галичині Ірина Куропась.

«У 2024 році громадянське суспільство в Україні залишається ключовим драйвером змін і стійкості в країні. Попри виклики війни та обмежені ресурси, воно демонструє сильну адаптивність, інноваційність та здатність об’єднуватися навколо спільних цілей. Громадські активісти беруть на себе роль медіаторів між владою, бізнесом і суспільством, стимулюючи діалог та співпрацю», – зазначає пані Куропась.

За словами експертки, важливу роль відіграє впровадження цифрових інструментів, які підвищують прозорість, підзвітність й залученість громадян до прийняття рішень. Попри труднощі, зростає культура взаємної підтримки, що базується на спільних цінностях свободи, гідності та справедливості. Це сприяє зміцненню національної єдності та підвищенню міжнародного авторитету України як країни, здатної до трансформації навіть у найскладніших умовах.

Протягом останніх років СП підтвердило свій різношвидкісний трек. Початок переговорів про вступ з Молдовою та Україною прискорив внутрішній порядок денний реформ в обох країнах. Репресії грузинського уряду проти громадянського суспільства поставили під загрозу шлях країни до ЄС, тоді як влада Вірменії все активніше артикулює євроінтеграційні прагнення країни. Водночас нові інституції ЄС, створені в результаті перших європейських виборів після повномасштабного вторгнення Росії, можуть призвести до оновлення порядку денного СП.

Майбутнє СП залежатиме від того як Європейський Союз і країни-партнери адаптуються до нових геополітичних і внутрішніх викликів. У контексті війни в Україні та зростаючого впливу глобальних криз, СП має можливість перетворитися на ефективніший інструмент інтеграції, безпеки та економічного розвитку для країн регіону.

Давід Усупашвілі, член парламенту Республіки Грузія зазначив, що у 2009 році партнери по СП не дуже добре розуміли сутність ЄС та демократичних реформ. ЄС, можливо, наївно думав, що просувати демократію буде легко. Сьогодні, 15 років потому, партнери СП стали більш освіченими, а ЄС – менш наївним. Це – краща відправна точка для дискусій про Східне партнерство 2.0.

Україна є одним із ключових учасників СП та відіграє центральну роль у формуванні його майбутнього. Завдяки своєму геополітичному положенню, масштабам економіки та активній євроінтеграційній політиці, Україна стала своєрідним каталізатором змін і прикладом для інших країн-партнерів.

«На мою думку, як країна, що протистоїть російській агресії, Україна є форпостом демократії та європейських цінностей у Східній Європі. Її боротьба за суверенітет і територіальну цілісність зміцнює позиції всього СП як важливого елементу європейської безпеки. І дуже символічно, що перший день Саміту припав на 1000 день повномасштабної війни рф проти України, яка триває тисячоліття», – підкреслила Ірина

Україна активно виступає за модернізацію СП, зокрема шляхом:

• посилення безпекового компонента. Україна ініціює включення питань регіональної безпеки та протидії гібридним загрозам до порядку денного СП;
• диференційований підхід. Україна разом із Молдовою та Грузією пропонує виділення «Асоційованого тріо» у межах СП для країн, які прагнуть повного членства в ЄС.

Важливим адвокаційним елементом Саміту для Української Національної Платформи ФГС стала презентація Позиційного документ «Потреби післявоєнної відбудови України мають бути включені в майбутні ініціативи Східного партнерства». Позиційний документ окреслює основні процеси планування та реалізації повоєнної відбудови України, врахування потреб відбудови в політиці Східного партнерства та програмах фінансування, а також можливості посилення безпекового компоненту та сфер, дотичних до відбудови, зокрема енергетики, довкілля, промислової політики, будівництва тощо, в майбутніх документах Східного партнерства.

У межах Саміту понад 250 представників шести країн СП дискутували про створення сприятливого середовища для громадянського суспільства та порядку денного політики розширення, посилення безпекової стійкості та взаємозв’язку, що стосуються того, як ЄС та країни СП можуть посилити одне одного через тіснішу співпрацю.

У межах Саміту українська делегація активно брала участь у всіх засіданнях. Зокрема, пані Куропась модерувала сесію «Оцінка державної політики: обов’язкова умова для країн-кандидатів на вступ до ЄС».

Під час сесії представники України, Молдови та Грузії обговорили труднощі, з якими стикаються країни під час розробки обов’язкових елементів систем МіО, та роль громадянського суспільства у цьому складному процесі. Вони також обмінялися досвідом, який може збагатити не лише згадані країни, але й інші країни СП, які прагнуть розбудувати свої системи моніторингу та оцінки.

Ключовий підсумок дискусії: належне оцінювання державної політики є невід’ємним елементом процесу євроінтеграції. Незважаючи на те, що Україна, Молдова та Грузія демонструють позитивні приклади моніторингу, а інколи й оцінювання державної політики, з боку громадських організацій, усім трьом країнам доведеться виконати значну “домашню роботу” з розбудови належних систем моніторингу та оцінювання. 

Одним з важливих результатів Саміту, визнаючи роль громадянського суспільства як рушійної сили реформ у країнах Східного партнерства, Генеральна асамблея Форуму громадянського суспільства Східного партнерства прийняла свою резолюцію.