Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

У Києві презентували варіанти нового районного (повітового) поділу областей України

Бер / 20
10

5 березня у Києві презентували черговий варіант адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня 24 областей. Концепція напрацьована за результатами експертних обговорень на круглих столах, що відбулися 2019 року у кожній області.

Експертні пропозиції розроблялися в межах проекту «Підготовка та громадське обговорення обґрунтованої пропозиції нового районного (повітового) поділу всіх областей в рамках реформи місцевого самоврядування України», що реалізувався Центром політико-правових реформ завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії.

У межах проекту ЦППР та три регіональні партнерські організації — Інститут регіонального розвитку (м. Львів), Незалежний центр правових досліджень та ініціатив (м. Запоріжжя) та ГО «ЕксертиЗА реформ» (м. Харків) — за відпрацьованою методологією розробили пропозиції щодо нового районного (повітового) поділу та провели круглі столи для обговорення цих пропозицій в усіх областях України.

За словами В’ячеслава Негоди, заступника Міністра розвитку громад та територій України, це — початок підготовки пропозицій до проекту закону, яким у парламенті відповідно до Конституції має бути затверджений адміністративно-територіальний устрій на субрегіональному рівні: «Ми передбачаємо в цьому проекті закону як додатки — перелік громад, які входять в той чи інший субрегіональний рівень. Таким чином, ми плануємо подвійну легітимізацію адмінтерустрою на базовому рівні».

Катерина Давенпорт, політична радниця Посольства Великої Британії, зауважила: «Реформа децентралізації — одна з найбільш успішних в Україні. Важливо визнати виклики, з якими стикається Уряд України в процесі реформи. Новий адміністративно-територіальний устрій — один із таких викликів. Він зумовить успіх наступних місцевих виборів в Україні 25 жовтня цього року».

Голова Правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко розповів про особливості методології моделювання адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального рівня, що застосовувалася у межах проекту. Вона передбачала врахування чотирьох основних критеріїв для нового поділу на райони чи повіти:

  1. чисельність населення: у межах субрегіонального утворення проживають не менше 150 тис. населення;
  2. наявність міста, яке виконає функцію центру району (повіту);
  3. компактність території та врахування можливості транспортної доступності до населених пунктів субрегіонального утворення;
  4. кількість громад, які охопить новий район (повіт).

«Крім цих критеріїв треба обговорювати історичні, культурні, економічні та інші особливості кожної території та враховувати їх в майбутньому субрегіональному поділі», — вважає експерт.

До обговорень, які відбувалися на обласному рівні, були залучені представники державних адміністрацій, обласних, районних рад, об’єднаних територіальних громад відповідної області, місцеві експерти та науковці. За словами Ігоря Коліушка, під час цих круглих столів розглядалися всі існуючі напрацьовані варіанти удосконалення субрегіонального рівня відповідної області та шукалося оптимальне рішення.

«Коли ми утворюємо на певній території адміністративно-територіальну одиницю — новий район чи повіт — це означає, що ця територія стає суб’єктом політичного, адміністративного, культурного іншого життя країни. Вона позначається на картах, відповідно зростають її шанси в туристичному, в інвестиційному плані, там будуть створюватися осередки політичних партій, значить, територія буде брати участь у політичному житті країни. Тому доцільно керуватися принципом – «краще більше, ніж менше», за умови дотримання формальних критеріїв», — зауважив він.

Регіональні координатори проекту Орест Микита, Тетяна Барановська та Маргарита Трипольська за участі експертів з різних областей коротко охарактеризували варіанти нового повітового поділу кожної з областей та проблеми, які виникали в їх моделюванні.

Пропозиції щодо кількості адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального рівня
(без врахування території АРК і міста Севастополя)

Анатолій Ткачук, член правління Інституту громадянського суспільства, під час дискусії зауважив: «Якщо подивитися на українську ретроспективу, то можна побачити, що у нас кількість районів була від 260 до 920. Тобто мало, багато, дуже багато, менше, тому що на кожному етапі історії ставилися різні завдання. Сьогодні ми маємо український простір, який не є достатньо інтегрований і в різних територіях зовсім інша ситуація. Тому, наприклад, для Хмельницької області три райони — це нормально, тому що щільність населення там приблизно однакова, є центри та немає таких проблем, які є в інших областях».

Натомість, Юрій Ганущак, директор Інституту розвитку територій, наполягає на позиції «чим менше — тим краще». Зокрема, у коментарях до заходу він зауважує: «Територіальні органи центральних органів виконавчої влади, як і орган загальної юрисдикції, мають мати пряму комунікацію з центральними органами. Тому чим менше, тим краще: менше видатків на утримання апарату».

На думку Ігоря Коліушка, результати експертної роботи важливі, адже мають лягти в основу напрацювання майбутніх рішень державними структурами.

Версія для друку

коментарі