Україна досить багато років рухається в напрямку ЄС, подолала значний відрізок шляху й наразі перебуває безпосередньо в перемовному процесі щодо вступу до Європейського Союзу.

Які основні реформи потрібно провести, що змінюється для країни та якими є виклики? Про це говорили в першому випуску Євро(под)касту керівниця напряму «Євроінтеграція» Центру політико-правових реформ Вікторія Мельник та виконавча директорка Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ Ольга Лимар.

«Після Революції Гідності ми підписали Угоду про Асоціацію з ЄС. Наразі ми вже можемо говорити про приведення у відповідність усього масиву нашого законодавства до стандартів і законодавства ЄС, так званого acquis. Надалі очікуємо відкриття повноцінного перемовного процесу, який стартує з першого кластера “Основи процесу вступу до ЄС” (Fundamentals)», — зазначила Вікторія Мельник.

Як пояснила експертка, перемовний процес умовно поділений на шість кластерів, за кожним із них ведуться перемовини та відбувається приведення національного законодавства у відповідність до європейського.

Кластер «Fundamentals» має свої особливості: він відкривається першим і закривається останнім. Це найбільш важливі й засадничі реформи, які Україна має виконати для подальшого руху. До кластеру «Fundamentals» входять так звані Копенгагенські критерії, зокрема політичні та економічні, а також низка розділів, які охоплюють ключові демократичні реформи, а саме судову, реформу правоохоронних органів, реформу державного управління (або публічної адміністрації), та функціонування демократичних інститутів.

Як війна впливає на євроінтеграцію?

Переважна більшість українців підтримує євроінтеграцію України. «Для України європейська інтеграція — це про політичний вибір, збереження державності та збереження демократичного розвитку», — підкреслила Ольга Лимар.

В умовах війни проведення багатьох реформ ускладнюється, безумовно є виклики, пов’язані з фінансовими ресурсами. До того ж оскільки всю роботу, кожний етап, зміни, приведення у відповідність забезпечують люди, то звісно є виклики забезпечення кваліфікованих кадрів у державній службі та інших установах.

«Україна, як країна-кандидат, що вступає й веде перемовини, дуже відрізняється від інших країн, які наразі мають статус кандидата й тривалий час очікують свого вступу. Наші партнери іноді дивуються, як ми взагалі спроможні в умовах постійних обстрілів, відключень світла працювати над реформами й рухатися в напрямку європейської інтеграції», — зауважила Вікторія Мельник.

Реформа публічної адміністрації: чому це важливо?

Для ефективного впровадження та забезпечення сталості реформ Україні потрібні два ключові елементи: якісне формування політики та чітка й стала інституційна структура переговорного процесу.

За словами пані Вікторії, тут найбільше потрібна й важлива реформа публічної адміністрації. З одного боку, вона є частиною кластера «Fundamentals», а отже й критерієм оцінки з боку ЄС, а з іншого — інструментом забезпечення невідкатів від реформ.

Ця реформа передбачає багато аспектів. «Насамперед, це інституційна розбудова системи урядування, тобто Уряд, міністерства, їхня взаємодія з іншими гілками влади. Це також і такі засадничі речі щодо формування політики, які б забезпечували формування політики в абсолютно кожній сфері, щоб воно відбувалося системно й відповідало тим проблемам, які в нас є на момент, коли ми щось впроваджуємо. Умовно кажучи, це і як ми маємо проаналізувати стан справ у сфері, і які ми маємо дати відповіді на проблеми», — пояснила Вікторія Мельник.

На жаль, реформа публічної адміністрації менш популярна порівняно з іншими реформами, такими як антикорупційна чи судова. Запит від громадян є надзвичайно важливим рушієм реформ, тому треба зацікавлювати, пояснювати, як ця реформа впливає на щоденне життя громадян.

Вплив цієї реформи є в усіх сферах життя, адже, за словами Ольги Лимар, без людей, які якісно й професійно впроваджуватимуть реформи, наближатимуть Україну до ЄС, неможливі позитивні зміни ні в охороні здоров’я, ні в інших важливих галузях, бо їх просто не буде кому здійснювати.

Важливо змінювати культуру ставлення взагалі до державних службовців, тих, хто працює в Уряді. «На жаль, існує певне негативне ставлення та знецінення їхньої роботи, хоча там багато професійних, відданих людей. Для залучення таких фахівців державна служба має стати привабливою — забезпеченням, ставленням, репутацією, відповідальністю. Саме про це реформа публічної адміністрації. Тому нам треба зробити цю діяльність, по-перше, зрозумілою для людей, і по-друге — привабливою», — зауважила пані Ольга.

Дивіться повний випуск подкасту на YouTube, слухайте на Spotify та Megogo.