Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Зміни до Конституції мають бути результатом консенсусу: думка експертів незмінна

Чер / 20
17

Конституції України в червні виповниться 24 роки. Всі 24 роки різні політичні сили — провладні та опозиційні — пропонують зміни до Конституції.

Експерти, науковці, народні депутати, представники громадського сектору продовжують оцінювати та аналізувати пропоновані зміни.

Чергове обговорення змін до Конституції відбулося 11 червня під час онлайн-заходу «Регіональне обговорення реформ: конституційна реформа».

Організатори винесли на обговорення актуальні виклики сучасного конституційного процесу:

  • брак концептуального бачення конституційних ініціатив: їх несистемність та непов’язаність між собою в семи різних законопроєктах;
  • закритий режим підготовки конституційних змін (без попереднього обговорення з експертною спільнотою та громадськістю);
  • черговий конституційний популізм: політичні інтереси провладних сил не обходяться без намагання змінити Конституцію;
  • низьку якість текстів поданих законопроєктів: ініційовані президентом законопроєкти мають суттєві юридичні недоліки, їх норми суперечливі та неоднозначні;
  • ігнорування Парламентом застережень КСУ щодо ініційованих конституційних змін.

Членкиня правління Центру політико-правових реформ і співголова Ради Коаліції РПР Юлія Кириченко говорила про законопроєкти про внесення змін до Конституції, подані у перший день роботи Верховної Ради України ІХ скликання Президентом України.

«Це 7 законопроєктів про внесення змін до Конституції, кожен із яких стосувався окремих аспектів конституційного статусу Парламенту та Президента. Ці законопроєкти не мали системного зв’язку, але разом вносили сильний дисбаланс у поточну змішану форму державного правління через посилення президента та послідовне послаблення Парламенту», — зазначила експертка.

Юлія Кириченко звернула увагу й на помилки, що містилися у пропонованих конституційних змінах у сфері децентралізації влади: закритий режим розроблення законопроєктів і брак публічних консультацій.

«Наразі у цій ситуації спостерігаються позитивні зрушення. Сподіваємося, що на третій раз запропоновані зміни до Конституції щодо децентралізації будуть виваженими», — додала Юлія Кириченко.

Стратегічною помилкою назвав брак широкого публічного обговорення запропонованих Президентом конституційних змін Федір Веніславський, член Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки, додавши, що для її виправлення проведено низку регіональних експертних обговорень.

«Сподіваюся, найближчим часом буде підготовлений новий проєкт закону змін до Конституції у сфері децентралізації. Аби цьогорічні місцеві вибори відбулися на новій конституційній основі», — говорить депутат.

«Зараз у Парламенті наявні дві тенденції: ігнорування негативних висновків Конституційного Суду щодо конституційних ініціатив Президента та порушення процедур при ухваленні законопроєктів», — звернула увагу Юлія Градова, доцентка кафедри конституційного та муніципального права в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, експертка Мережі UPLAN.

«Парламентарі з народних представників перетворюються на слуг Президента, підтримуючи «кишенькові» зміни до Конституції», — критично оцінює дії нардепів експертка.

Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ, акцентував увагу на тому, що Конституція в демократичних країнах є певним суспільним договором між громадянами й державою, тому до неї неможливо вносити точкові зміни, як до галузевого закону.

«Зміни до Конституції мають бути широким консенсусом у суспільстві. А ініціатори поточних конституційних змін цього не розуміють або хочуть використати їх у власних вузьких інтересах. Після двох «ударів у штангу» з конституційними змінами щодо децентралізації в «Слузі Народу» щось зрозуміли й з лютого 2020 року розпочали широкий діалог. Але досі немає нового проєкту закону», — констатує Ігор Коліушко.

Регіональний координатор Мережі UPLAN в Одеській області Андрій Крупник пропонує не чекати від робочих груп, які працюють на вищому рівні влади, цілісної концепції та засадничих принципів змін до Конституції та законів, а виробити свої пропозиції з цього питання та пропонувати їх владі, лобіюючи на рівні Офісу Президента, Уряду, комітетів ВРУ та робочих груп на основі укладення Меморандуму суспільної єдності.

«Зараз важливо дбати не стільки про суть змін, скільки про процедуру їхнього просування. У Регламенті ВРУ статті 141-151 стосуються внесення змін в Конституцію. Пропонується лобіювати внесення змін до статті 145 Регламенту ВРУ, де йдеться, що профільний комітет вирішує, чи виносити проєкт змін до Конституції на публічне обговорення, чи ні. Треба в імперативному порядку передбачити обов’язкове винесення таких змін на широке публічне обговорення» — додав експерт.

Учасники заходу виробили рекомендації органам влади — Парламенту, Президенту та Кабінету міністрів щодо пріоритетних дій на 2020 – 2021 рр.

Вони стосуються:

  • неухильного дотримання Конституції під час здійснення своїх повноважень;
  • врахування юридичних позицій КСУ під час розгляду та ухвалення рішень щодо законопроєктів про внесення змін до Конституції;
  • відмови від практики проведення безсистемних конституційних змін без реальної концепції конституційної реформи;
  • створення інклюзивної парламентської групи з підготовки комплексної конституційної реформи для вдосконалення механізму державної влади;
  • завершення реформи децентралізації, з закріпленням в Конституції нового адміністративно-територіального устрою та посилення місцевого самоврядування.

Дивіться відеозапис дискусії

Версія для друку

коментарі