Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

10 основних кроків з формування та впровадження нової моделі територіальної громади

Сер / 22
03

Інші новини

  1. Експертна група на основі аналізу наявних проблем, що існують у сфері організації життєдіяльності діючих територіальних громад (ТГ), формулює запит (технічне завдання, основні вимоги) на формування нової (післявоєнної) моделі ТГ.
  2. Виробляються критерії, за якими мають формуватися та функціонувати нові ТГ у складі системи організації життєдіяльності кожного регіону та України в цілому.
  3. Розробляється, обговорюється в експертному середовищі та узгоджується нова модель ТГ, яка відповідає висунутим вимогам за усіма визначеними критеріями.
  4. Підбираються 2-3 діючі ТГ, які за визначеними критеріями хоча б частково відповідають висунутим вимогам і головне — керівництво яких готово до експерименту.
  5. Проводиться діагностика стану обраних ТГ за основними сферами їхньої життєдіяльності, у процесі якої реальний стан громад оцінюється статистичними (об’єктивними), соціологічними (суб’єктивними) та експертними методами.
  6. Розробляється План заходів з реалізації нової моделі ТГ на базі кожної з відібраних громад. Проводяться публічні презентації та обговорення цих планів у громадах. З урахуванням отриманих зауважень і пропозицій плани коригуються.
  7. При формуванні Плану заходів з кожного напрямку (сфери) життєдіяльності громади визначаються стейкхолдери (заінтересовані сторони) на таких рівнях управління: громадяни — бізнес — сільська, селищна, міська влада — районна рада та РДА — обласна рада та ОДА — міністерство чи інший ЦОВВ — КМУ — ВРУ + ОПУ — міжнародні інстанції. Оцінюється можливий вплив кожного стейкхолдера на ТГ та її трансформацію у нову модель, на основі чого визначаються заходи, спрямовані на посилення позитивного та зниження негативного впливу кожного стейкхолдера на формування та розвиток ТГ за новою моделлю.
  8. На базі кожної пілотної ТГ розпорядженням сільського, селищного, міського голови створюється Комітет реформування громади, до складу якого входять найбільш «просунуті» представники керівництва місцевої влади, бізнесу, громадські активісти та представники Експертної групи. Затверджуються Плани заходів з реформування кожної пілотної громади.
  9. Процес реалізації вказаних планів періодично (щотижнево) відстежується Експертною групою, результати аналізуються, за необхідності в плани вносяться потрібні корективи.
  10. Після успішного завершення процесу реформування пілотної громади та досягнення запланованих показників по встановлених критеріях Комітет реформування громади за широкої участі місцевих депутатів, працівників виконавчих органів, бізнесменів та громадськості розробляє Стратегію розвитку громади на середньостроковий період (до 2030 року), яку затверджує місцева рада. Реалізація Стратегії здійснюється за консультаційної підтримки Експертної групи.

Як неможливо побудувати комунізм в окремо узятій державі, так і не можна створити в сучасних умовах окрему успішну територіальну громаду. Адже будь-яка ТГ функціонує і розвивається у взаємодії із зовнішнім оточенням району, області держави.

Для того, аби ця взаємодія була максимально ефективною, у процесі втілення у пілотних ТГ нової моделі громади необхідно, зокрема, вирішити такі питання:

  1. визначити межі «самостійності» ТГ у процесі перетворення, тобто, окреслити «територію власної творчості та ініціативи» в умовах чинного законодавства;
  2. виходячи з поставлених завдань, усвідомлення власних можливостей та «дефіцитів», намітити коло громад, органів публічної влади, бізнесу та інших можливих партнерів, з якими варто налагодити співробітництво;
  3. будувати співробітництво з іншими суб’єктами в ім’я свого сталого розвитку на засадах спеціалізації та кооперування, спираючись на SWOT-аналіз ТГ;
  4. систему взаємовідносин всередині ТГ — між владою і громадою — слід побудувати на засадах відповідальної демократії, що передбачає після місцевих виборів активну участь громадськості в міжвиборчий період;
  5. система управління нової громади як суб’єкта публічного права та активної дії має базуватися на засадах демократичного врядування і народовладдя, що потребує безперервної громадянської освіти та виховання — з дитячого садочка й далі — протягом усього життя.

Серед сфер життєдіяльності ТГ, яким при розробці та впровадженні нової моделі громади варто приділити окрему увагу, можуть бути:

  • Адміністративні послуги.
  • Утримання житла.
  • Благоустрій міста.
  • Комунальні послуги.
  • Громадський транспорт.
  • Соціальний захист.
  • Організація відпочинку.
  • Шкільна освіта.
  • Дошкільне виховання.
  • Охорона здоров’я.
  • Створення умов для розвитку підприємництва.
  • Зайнятість та працевлаштування.
  • Охорона громадського порядку.
  • Довкілля та екологія.
  • Дозвілля та відпочинок.
  • Згуртованість громади.
  • Професіоналізм органів МСВ.
  • Соціальна злагода у громаді тощо.

Крім того, необхідно забезпечити та постійно відстежувати відкритість і прозорість діяльності органів МСВ, зокрема, прозорість та обґрунтованість планування і витрачання бюджетних коштів, захист прав споживачів, належні умови для громадської діяльності, аналізувати стан міжконфесійних та міжнаціональних відносин.

Андрій Крупник,
директор Одеського інституту соціальних технологій,
регіональний координатор Громадської мережі публічного права
та адміністрації UPLAN

Версія для друку

коментарі