З початком повномасштабної війни інститути громадянського суспільства (ІГС) були змушені реагувати на нові виклики. Довелося змінити фокус роботи. Як у Волинській, так і в Рівненській областях складно знайти інституцію, за винятком благодійних фондів, яка б не перелаштувала свою основну діяльність. Чи не всі ІГС кинули свої сили на допомогу внутрішньо переміщеним особам чи/та військовим. 

Не винятком є й ті організації третього сектору, які займалися аналізом реформ, демократії, регіонального розвитку та антикорупції.

Аналітика, як частина більшої роботи

Досліджуючи тему аналітичних центрів, які займаються згаданими напрямками, ми зіткнулися з тим, що їх у Волинській та Рівненській областях лише два. Так, можна виокремити деякі організації, що мають експертизу в цих темах, але їхня діяльність займає значно ширше поле.

Наприклад, в Рівненській області має представництво Громадянська мережа ОПОРА. Займаються вони контролем й адвокацією у сфері виборів, парламентаризму, освіти й місцевого самоврядування. Проте, ця робота комплексна й, окрім дослідження та аналізу, вони проводять й адвокаційні та інформаційні програми. Тобто, аналітика для ОПОРИ — це лише цеглинка від цілого. 

Приблизно таке ж становище є й в університетському середовищі. ВИШі мають хорошу базу та значний потенціал для утворення власних аналітичних центрів. З цим згодні як представники громадського сектору, так і працівники навчальних закладів, котрих ми опитували. Однак часто таку діяльність вони проводять «між іншим». Сталості в такій роботі не спостерігається. 

«Є окремі викладачі, які можуть гарно готувати аналітику, робити аналіз. Зокрема, в Острозькій академії, Університеті водного господарства та природокористування. Там є достатні компетенції для проведення такої діяльності», — зазначив керівник Громадянської мережі ОПОРА у Рівному Андрій Токарський.

Саме в Острозькій Академії функціонує аналітичний центр в Рівненській області — «Школа політичної аналітики “ПОЛІС“». Вона заснована у 2006 році як громадська організація, яка функціонує при університеті та навіть підписала з ним меморандум.

«Ми виникли як спільна ініціатива викладачів і студентів. Ключовим напрямком для нас є регіональна політика, бо більшість аналітичних центрів у нас, на жаль, зосереджені в Києві і вони, на мою думку, не можуть сповна задовольнити той попит, який існує на регіональному рівні», — розповів директор аналітичного центру «Школа політичної аналітики “ПОЛІС”», Віталій Лебедюк.

Також експерт поділився планами щодо масштабування організації: «Юридично ми нині зареєстровані в Острозі, але плануємо перереєструватися в обласну організацію, бо ми вже це переросли й давно проводимо аналітичну діяльність по всій Рівненській, а інколи й Волинській області». 

Зараз «Школа політичної аналітики “ПОЛІС”» займається підготовкою аналітичного матеріалу про гендерний підхід бюджетних програм для малозахищених верств населення в Волинській і Рівненській області. До цієї роботи вони залучають людей, які не є членами організації. 

Також можна згадати Аналітичний центр «Волинь» факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки. Однак їхня діяльність більше зосереджена на навчанні студентів, водночас їхні колеги з Острога зовсім не мають навчальної складової.

Можна виокремити представників академічної спільноти, які також займаються громадською діяльністю і саме в її межах проводять аналітичну роботу. Хоча в розмові самі викладачі й зазначили, що кафедри займаються аналітичною роботою у межах наукових досліджень, проте, як пояснив голова Асоціації сприяння самоорганізації населення (АССН), Олексій Колесников, головна діяльність аналітичних центрів — аналіз політик, англійською — policy analysis.

Такий аналіз відрізняється від наукових досліджень тим, що мета останніх — це нові знання, нові пояснення, теорії тощо. А головна ціль аналізу політики — напрацювання рекомендацій. 

«У нас слово “політика“ вживається в різних значеннях. А в англійській є політика, як politics — політичний процес, його вивчає політологія, а є політика, як policy — сукупність заходів політико-управлінського впливу в певних секторах для забезпечення їхнього належного функціонування. Університети здебільшого займаються наукою. Тож, в українських реаліях, на мою думку, більше фахівців зосереджена в громадському секторі», — розтлумачив Олексій Колесников.

Вплив війни, або Виклики, які змушують розвиватися

Як ми вже зазначили, велика війна змусила всіх переформатовувати основні напрямки діяльності, а подекуди й зовсім від них відмовлятися. У попередніх наших статтях ми детальніше розповіли про те, як ІГС Волині та Рівненщини змінювалися, але зараз більше зупинимося саме на тих організаціях, які займаються аналітикою.

В кожній області ми виокремили декілька найпомітніших представників.

На Рівненщині:

• Аналітичний центр «Школа політичної аналітики “ПОЛІС”».
• Агенція журналістських розслідувань «Четверта влада» — спеціалізується на антикорупційній діяльності, журналістських розслідуваннях та аналізі.
• Громадянська мережа ОПОРА — займається контролем й адвокацією у сфері виборів, парламентаризму, освіти, енергоефективності та місцевого самоврядування тощо.
• Комітет Виборців України — аналізує виборчо-суміжні процеси.

На Волині ж варто виокремити:

• Центр журналістських розслідувань «Сила Правди», котрі спеціалізуються на розслідуваннях й викритті корупції.
• Волинський Інститут Права, який спеціалізується на розвитку громадянського суспільства та демократії.
• Асоціація міст України — децентралізація, місцева політика та місцева влада.

Також до переліку Волинських представників варто було б додати Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу, але вони вже кілька місяців неактивні, хоча ще наприкінці минулого року опублікували результати моніторингу діяльності депутатів Луцькради.

Насправді організацій значно більше, але дехто активізується ситуативно під конкретні проєкти, інші ведуть не надто публічну діяльність, а частина досі зорієнтована на долання викликів війни й не займається аналізом.

«Діяльність, яка стосується виборчо-суміжних процесів в Україні фактично призупинена, тому ми зосередилися на юридичній допомозі людям», — розповідає директор Рівненського Комітету Виборців України Олексій Горецький.

Водночас є приклади, коли зміна фокуса не призвела до відмови від аналітичної роботи:

«Один з напрямків, яким ми нині займаємося, — вивчення викликів, з якими зіштовхнулися громади під час повномасштабної війни. Зокрема, зараз ми запустили пілотний проєкт в Рівненській, Франківській та Львівській територіальних громадах. В його межах ми проводимо дослідження тих рішень, які ОМС приймали в кризових ситуаціях, вивчаємо залученість громадського сектору до цих процесів і як це вплинуло на вирішення тих викликів, які були нагальними в громаді», — пояснює керівник Громадянської мережі ОПОРА у Рівному Андрій Токарський.

В межах цього проєкту команда ОПОРИ розпочала ідентифікацію проблемних викликів громад.  

«Також ми зараз завершуємо роботу над політичною картою області. Це наша системна діяльність по всіх регіонах. На цій карті ми хочемо показати, чи змінилася ситуація, зокрема в діяльності представницьких органів влади, економічному середовищі, і як активізувалися нові ініціативи та волонтерські рухи в області», — розповідає представник Рівненської ОПОРИ.

Волинський Інститут Права також не полишив роботу з аналітичних досліджень. Так, 19 квітня керівниця організації Ірина Гайдучик представила результати дослідження становища громадського сектору в області. Окрім того, у межах роботи з інтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у громади нинішнього перебування було проведено десятки опитувань, за результатами яких розроблялися стратегії та рекомендації для ОМС.

Наразі триває робота в Литовезькій та Торчинській громадах із напрацювання й адвокатування програми соціальної інтеграції ВПО. Команда Інституту вже провела там дослідження й діалоговий захід, в якому взяли участь представники з-поміж ВПО, місцевої влади, активістів та молоді. Усе напрацьоване на зустрічах стане основою проєкту програми соціальної інтеграції ВПО у громади тимчасового перебування.

Так, організація не лише проводить аналітичну діяльність, а й займається виробленням політик. 

Аналітичний центр «Школа політичної аналітики “ПОЛІС”» розширив палітру досліджень. В лютому цього року вони оприлюднили результати фокус-групового дослідження «Основні проблеми та потреби переселенців, які проживають у м. Рівне».

Робота організацій, які займаються антикорупційною діяльністю, також продовжується. «Сила правди» та «Четверта влада» й далі працюють за цим напрямком. Певних складнощів додало закриття реєстрів і дозвіл чиновникам не подавати декларації. Однак з’явилися й нові можливості. Наприклад, «Сила правди» розширила свою присутність в YouTube зосередившись на аналізі військових загроз з боку сусідньої для Волині Білорусі. 

Підсумки

У Волинській та Рівненській областях є потенціал для формування нових аналітичних центрів. Його створює наявність експертного середовища, яке демонструє певний рівень роботи. Проте є ряд факторів, котрі заважають цьому процесу.  Часто-густо така діяльність сателітна, є лише елементом комплексного проєкту, й проводиться, як частина подальшої адвокаційної кампанії. 

Варто наголосити, що ми в жодному разі не претендуємо на вичерпність, й під час моніторингу питання могли упустити певні дослідження через їхню непублічність.

Ірина Гайдучик,
виконавча директорка «Волинського Інституту Права»,
регіональна координаторка Мережі UPLAN у Волинській та Рівненській областях

Сашко Бугаєнко,
комунікаційний менеджер ГО «Волинський Інститут Права»