Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Народовладдя у формуванні перспективних планів: приклад Харківщини

Чер / 20
29
image

Використання інструментів місцевої демократії, зокрема у формуванні територій громад, стає дедалі актуальнішим.

Цьому сприяють законодавчі ініціативи, які передбачають розширення народовладдя на рівні держави, а також те, як Уряд форсує ухвалення нового адміністративно-територіального устрою напередодні місцевих виборів восени 2020 року.

Процес об’єднання громад в Харківській області обговорювали експерти, чиновники та науковці під час дискусії за ініціативи харківського представництва Мережі UPLAN. Учасники заходу аналізували, як відбувався процес — прозоро, відкрито, за участі громад, чи кулуарно, без врахування думки місцевих жителів.

Пропонуємо дізнатися основні висновки експертів.

Експертна думка

Методику розробки перспективних планів формування територій громад затвердили на початку 2015 року. А вже 18 червня того ж року Перспективний план формування територій громад Харківської області представили на розгляд Харківської обласної ради.

Однак, зазначає Віктор Нестеренко, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень, тодішній радник з питань децентралізації Харківського Центру розвитку місцевого самоврядування, у План неодноразово вносили зміни. Їх зумовлював складний та багатоступеневий процес консультацій — у самих громадах, що планували об’єднання, а також на рівні державних адміністрацій та депутатського корпусу регіону.

17 грудня 2019 року План представили Міністерству розвитку громад та територій України. Не всі коментарі та побажання Міністерства визнали місцеві громади та експерти, що супроводжували реформу на місцях. Саме тому робоча група ХОДА проводила виїзні засідання, безпосередньо спілкувалася з мешканцями та лідерами територіальних громад.

На відміну від деяких інших регіонів України, на Харківщині намагалися почути побажання місцевих жителів та посадових осіб місцевого самоврядування, бо їхні позиції сформувалися в ході консультацій у самих громадах, а також на підставі рішень сільських та селищних рад.

Загалом, досвід успішних ОТГ Харківщини демонструє важливість рішень, за якими стоять широкі консультації з громадянами, вміння голів громад відстоювати позиції та вести діалог з органами центральної виконавчої влади на місцях.

Пан Віктор також наголосив на неприпустимості таємних голосувань, монополізації рішень депутатським корпусом у процесі створення громад, а також у вирішенні питань інфраструктурного розвитку громад.

Також представники об’єднаних територіальних громад, зокрема голова Оскільської ОТГ Геннадій Загоруйко, голова Коломацької ОТГ Володимир Гуртовий, а також заступник голови Чкаловської ОТГ Костянтин Чернявський, підкреслили важливість залучення населення до прийняття рішень на етапі створення громади та в процесі її подальшого розвитку.

Наприклад, досвід Оскільської ОТГ доводить, що консультації з громадськістю можуть бути реальним інструментом розширення громади. А воля мешканців територіальних одиниць — найвагомішим аргументом для обласної державної адміністрації та профільного міністерства. Адже зміни до Перспективного плану Харківщини довелося вносити тричі.

Також у Чкаловській ОТГ, яка утворилася рухом знизу та без особливого сприяння посадовців районної та обласної адміністрації, активність громадян захистила пасивне виборче право чинного голови в процесі перших виборів в ОТГ.

З того моменту в громаді встановили правило безумовної відкритості засідань ради.

Без використання складної процедури місцевих ініціатив рада може приймати позитивні рішення на користь пропозицій, які озвучують мешканці впродовж сесії. Зокрема, це стосується нагальних питань матеріальної допомоги для лікування дітей, гострих соціальних проблем, що вимагають термінового вирішення.

Громади практикують різні форми залучення мешканців:

  • загальні збори за місцем проживання;
  • консультації з конкретних проблем та альтернативних рішень зі стейкхолдерами;
  • відкриті пленарні засідання рад;
  • організацію засідань ради ОТГ у старостинських округах громади почергово (досвід Коломацької ОТГ);
  • щорічні звіти голів ОТГ, старост та депутатів на відкритих громадських слуханнях у відповідних округах, а також гнучкий графік прийому громадян (досвід Чкаловської ОТГ).

Абсолютна більшість представників місцевого самоврядування розповіли, що в процесі формування громад, у подальшій роботі їхніх рад та виконавчих органів виникала напруга між об’єднаними громадами та районними радами, і особливо — державними адміністраціями на місцях.

Здебільшого подібні конфлікти вирішували, спираючись на норми законодавства та шляхом залучення громади, яка найчастіше об’єднувалася навколо інтересів місцевого самоврядування.

Саме тому завершення адміністративно-територіальної реформи, укрупнення районів, повноваження районних рад, а також місцеві вибори стають предметом занепокоєння більшості ОТГ, які досягнули значних успіхів. Популістичні рішення та заклики можуть негативно позначатися на житті людей на місцях.

Наприклад, Коломацька ОТГ, яка з дотаційного району перетворилася на економічно спроможну громаду, через рішення Уряду про звільнення від сплати орендної плати підприємців на час карантину недоотримала близько мільйона гривень. Ці кошти планували спрямувати на заробітну плату найманих працівників у сфері охорони здоров’я та благоустрою.

Інша загроза — голосування на місцевих виборах, де «партизація» списків, рекламна кампанія великих партій можуть привести до влади людей без навичок менеджменту розвитку громади, і таких, що можуть зруйнувати крихкі досягнення децентралізації на місцях або відмовитися від практики відкритості органів влади.

Завідувач кафедри конституційного та муніципального права ХНУ ім. В. Н. Каразіна, експерт Мережі UPLAN Марк Воронов зауважив, що джерело невпевненості для діячів місцевого самоврядування — це невизначеність щодо кінцевого результату та строків децентралізації на рівні центральних органів влади. Так, громади можуть стати заручниками точкових рішень, які можуть змінюватися під впливом політичних обставин.

На думку пана Марка, важливо максимально інтегрувати положення Європейської хартії місцевого самоврядування в українське законодавство, особливо — в частині залучення громадськості до прийняття рішень. Також в умовах пандемії, зауважив експерт, громадам варто звернути увагу на електронні механізми громадської участі.

 Наприклад, голови Коломацькій та Оскільської ОТГ відзначили наявність офіційних сайтів у своїх ОТГ, груп в соціальних мережах, налагоджену комунікацію через місцеві ЗМІ.

Втім, подібні інструменти лише інформують населення, але не дозволяють проводити реальне обговорення, долучати до діалогу всі групи населення.

Підсумки дискусії

Створення та внесення змін до Перспективного плану формування територій громад Харківській області не обійшлося без конфліктів. Але водночас — з пріоритизацією інтересів громад на місцях: з консультаціями з мешканцями, а також різними ланками виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Уже створені, ефективні та спроможні громади застосовують різні механізми місцевої демократії. Рівень відкритості можна оцінити, як високий.

Там, де голова та депутатський корпус не лише підзвітні, а й застосовують механізми прозорості та відкритості, працюють над рівним забезпеченням інфраструктурними та соціальними благами усіх суб’єктів об’єднання, — громади демонструють доволі високий рівень економічного та соціального розвитку.

Головними викликами та перешкодами на шляху розвитку місцевої демократії в громадах експерти та практики називають:

  1. Невизначеність перспектив, результатів та строків децентралізації як реформи загалом. Особливу занепокоєність в експертів викликає субрегіональний рівень представництва та управління, його подальші взаємовідносини з ОТГ.
  2. Загроза популістичних рішень Уряду та партійної агітації на місцевих виборах восени 2020 року. На думку експертів, це може призвести до тотального переформатування місцевих рад та відмови від інструментів прозорого менеджменту. Адже досягнення кожної конкретної ОТГ у сфері прямої демократії ще не сталі, вони не закріплені на рівні законодавства, й залежать здебільшого від доброчесності та відкритості самих голів, старост та депутатського корпусу.

Також суттєво заважає застосуванню інструментів місцевої демократії в ОТГ карантин та нові умови соціального життя загалом, що зумовлені епідемією коронавірусної інфекції. Адже більшість механізмів прямої демократії передбачають мирні зібрання, участь у засіданнях та робочих групах, особистий прийом та спілкування посадових осіб з населенням.

Деякі громади вже застосовують онлайн-інструменти зв’язку, але вони мають певні технологічні обмеження та часто не сприяють включенню в діалог усіх груп населення через цифровий розрив у сільській місцевості.

 Окрім цього, на думку експертів, реальні зустрічі та живе спілкування всередині громади продукують ефективніші рішення через включення пропозицій та альтернатив, які лунають від населення під час дискусії. А також такі заходи формують вищий рівень довіри всередині громади у довгостроковій перспективі.

Ольга Мірошник,
регіональна координаторка
Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN
у Харківській області

Юлія Біденко,
канд. політ. наук, доцентка кафедри політології,
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

Версія для друку

коментарі