Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Загрози та виклики демократії у воєнний час: думки експертів

Вер / 22
16

Демократія ніколи не існує сама по собі, відособлено. Демократія, верховенство права, належне врядування, вільна економіка — все або більшість з цього присутні, або взагалі немає. Винятків дуже мало.

«Тому, говорячи про демократію, треба розуміти, що лежить в основі цього, чому ці всі цінності, набори цінностей як правило йдуть разом. Бо в їхній основі них лежить доктрина прав людини. І якщо ми відштовхуємося від прав людини, тоді все стає на своє місце, ми прекрасно розуміємо, чого ми хочемо від демократії, від верховенства права, від належного врядування тощо», — зазначив Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ, під час «Політичної кав’ярні» до Міжнародного дня демократії, яку організував Харківський пресклуб.

Говорити про повну демократію в умовах війни, військової загрози, відсутності безпеки очевидно некоректно. Тому сьогодні ясно, що існують певні обмеження в усіх цих іпостасях, і вони до того ж визначені в Конституції України, тобто в умовах воєнного стану законодавець має право обмежувати цілий ряд прав людини й демократичних інститутів, демократичних свобод.

«Поки йде війна, поки маємо воєнний стан, ми очевидно не претендуємо на повну демократію. Але всі ми дивимося в майбутнє, думаємо про те, яку хочемо бачити Україну після нашої перемоги, після звільнення всієї території», — зауважив Ігор Коліушко.

Марк Воронов, завідувач кафедри конституційного, муніципального та міжнародного права юридичного факультету ХНУ ім. В.Н. Каразіна, експерт Мережі UPLAN, назвав російську федерацію головною загрозою для будь-якої демократії зараз.

«Наразі у нас триває ціннісна війна росії, яка представляє минуле, Радянський Союз. Ми ж маємо крокувати до ціннісних важливих орієнтирів, а вони є саме в Європейському союзі. Тому зараз у нас війна дійсно за незалежність, за територіальну цілісність, але головне — у нас війна за демократичну Україну, ту Україну, яка має належати до розвинутих і світових держав, що слугують нам прикладом зокрема розвитку і загальнодержавної, і місцевої демократії», — наголосив експерт.

Андрій Крупник, регіональний координатор Мережі UPLAN, директор Одеського інституту соціальних технологій, підняв питання іншого фронту демократії — внутрішнього.

За словами експерта, загальнолюдські, світові, європейські цінності — це дуже важливо, це наші орієнтири. Та якщо ми хочемо бути демократичною країною, то маємо не тільки в статті 5 Конституції України продекларувати, що народ має безпосередню можливість управляти своєю країною, своєю долею, а й забезпечити людей необхідними механізмами, технологіями.

Наразі з цими технологіями теж є певні проблеми. Адже, як зауважив експерт, у нас є певні завдання, які мають забезпечити цю демократію, навіть в умовах післявоєнних, коли люди усвідомлено захочуть робити спільні справи.

«А в нас наразі майже немає можливості це робити, адже закон про органи самоорганізації застарілий і не оновлюється, закону про загальні збори немає, немає обов’язковості прийняття статутів територіальних громад. А це ж все інструменти місцевої або будь-якої демократії. І коли ми кажемо, що всі результати є наслідком процесів, то маємо належним чином організувати цей процес, щоб отримати необхідний результат», — зазначив Андрій Крупник.

Також під час прямого ефіру говорили про те, як демократичний світ зміниться за підсумками цієї війни.

Дивіться ефір у записі:

Версія для друку

коментарі