Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Зміни до Конституції: записи за результатами експертного обговорення

Лют / 20
12

Інші новини

10 лютого 2020 року у Харкові відбувся публічний форум «Конституційний процес в Україні: відкритий діалог з громадянами». В ньому взяли участь представники громадських організацій, політичних партій та експерти у галузі конституційного права, зокрема й експерти Мережі UPLAN.

На мій погляд, нашою основною задачею було розібратися у сутності реформ, попри будь-які політичні уподобання кожного окремого учасника форуму. Наприклад:

  1. Зміни до Конституції — складний процес, що повинен мати певну стратегічну мету. Отже, яка мета запропонованих законопроектів?
  2. Існує єдина концепція або ні?
  3. Що ми отримуємо в результаті?
  4. Чому саме ці законопроекти є першочерговими?
  5. На захист чиїх інтересів вони спрямовані — всього народу або окремої посадової особи?

Відсутність стратегії та єдиної концепції, розрізненість законопроектів — один з мінусів цієї реформи. Адже Конституція в державі має підвищений ступінь стабільності, а отже й зміни до неї мають відбуватися виважено, це — кропітка робота. Не можна переписувати Конституцію щороку.

З огляду на попередній досвід, розробкою змін до Основного Закону має займатися спеціально створена конституційна комісія (асамблея) — провідні фахівці в галузі конституційного права. Діяльність подібних комісій не завжди мала бажаний та конкретний результат, однак саме за їхньої роботи враховуються принципи основних правових шкіл країни.

Інше питання — чиї інтереси задовольняють запропоновані зміни? Всього народу або окремих політиків?

Закон щодо скасування адвокатської монополії, наприклад, в підсумку спрямовано на задоволення інтересів широких верств населення. Оскільки пересічному громадянину не потрібно витрачати великі суми на професійного адвоката для представлення його інтересів в суді. Аналогічна ситуація складається з органами місцевого самоврядування, адже більшість судових спорів була би програна лише через відсутність коштів у місцевому бюджеті.

Але існує інший приклад — зменшення конституційного складу Верховної Ради України. Тобто скорочення кількості народних депутатів з 450 до 300. Як це вплине на нас з вами? Обсяг фінансування на утримання парламентарів з держбюджету зменшиться? Звісно, що ні. Можливо навіть збільшиться. Кількість народних депутатів та обсяг фінансування жодним чином не пов’язані. Тоді в чому суть цієї реформи? Втілити в життя результати голосування на всеукраїнському референдумі у 2000 року? Певно, що ні.

Обґрунтувати подібні зміни можна лише політичною доцільністю. Зменшення кількості народних депутатів має відбуватися за необхідності швидкого реагування на соціальні конфлікти та протиріччя, заради збереження громадянського миру, встановлення справедливості та рівноваги у суспільстві.

Політична доцільність хоча вирішує складні соціально-політичні конфлікти, проте має сприйматися як виняток — доречний лише у суспільно важливих кризових обставинах. Тому, знову ж таки, скорочувати кількість парламентарів політично доцільно? Що ми з вами, народ, отримаємо в результаті?

І ще один важливий момент, якого треба дотримуватися у прийнятті конституційних змін, — процедура. Її порушення, наприклад, у кримінальному процесі є підставою для перегляду справи або скасування рішення.

Якщо це конституційний процес, тоді закон, ухвалений з порушенням процедури, можуть визнати неконституційним. Так уже сталося в 2018 році, коли Конституційний Суд України визнав Закон «Про всеукраїнський референдум» ухваленим з порушенням процедури.

І сьогодні ми спостерігаємо ситуацію, коли зміни до статті 80 Конституції України щодо скасування депутатської недоторканості були ухвалені з порушенням Регламенту. Так, народні депутати надіслали до Конституційного Суду України подання щодо конституційності таких змін.

Тому хочеться звернути увагу коаліції — дотримуватися Регламенту та не порушувати процедури внесення змін до Конституції. Це потрібно, щоб усі прийняті закони з часом не були скасовані.

Порада до опозиції — старанно слідкувати за дотриманням Регламенту коаліцією. Це підвищить шанси на плідну роботу всіх народних депутатів без порушення Конституції.

Юлія Градова,
доцентка кафедри конституційного та муніципального права ХНУ ім. В.Н. Каразіна,
кандидатка юридичних наук, експертка Мережі UPLAN

Версія для друку

коментарі